This text was recognized automatically and may contain errors. The primary source is the scan of this page .
4. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ПРАЦІВНИКА
4.1. У разі тимчасової непрацездатності ПРАЦІВНИК звільняється РОБОТОДАВЦЕМ від роботи на весь її період. Після закінчення тимчасової непрацездатності ПРАЦІВНИК зобов'язаний надати документ, що підтверджує тимчасову непрацездатність.
4.2. Оплата тимчасової непрацездатності ПРАЦІВНИКА проводиться у порядку, встановленому законодавством.
5. РОБОЧИЙ ЧАС
5.1. ПРАЦІВНИКУ встановлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя). Тривалість робочого тижня становить 40 годин. Режим роботи протягом робочого дня — з 8.00 до 17.00 з перервою на обід на одну годину з 12.00 до 13.00.
5.2. РОБОТОДАВЕЦЬ може залучати ПРАЦІВНИКА до виконання роботи після закінчення робочого дня тільки за згодою ПРАЦІВНИКА з повідомленням про це не пізніше 15 годин цього дня з оплатою понаднормово відпрацьованого часу відповідно до чинного законодавства.
5.3. РОБОТОДАВЕЦЬ може залучити ПРАЦІВНИКА до виконання роботи у вихідні та святкові дні лише у встановлених законодавством випадках з оплатою відповідно до чинного законодавства.
6. ВІДПУСТКИ ТА ВИХІДНІ (СВЯТКОВІ) ДНІ
6.1. ПРАЦІВНИКУ надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, що оплачується відповідно до чинного законодавства. Надання інших видів відпусток здійснюється за умовами та у порядку, встановлених чинним законодавством. За рішенням РОБОТОДАВЦЯ ПРАЦІВНИКУ на підставі його заяви може бути надана відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, передбачена статтею 26 Закону України «Про відпустки».
6.2. ПРАЦІВНИК зобов'язаний подавати заяву про надання йому щорічної відпустки не пізніше ніж за 20 днів до запланованої дати початку відпустки з метою забезпечення гарантії того, що відсутність ПРАЦІВНИКА не вплине на надання послуг і виконання робіт РОБОТОДАВЦЕМ.
6.3. ПРАЦІВНИК має право на відпочинок у святкові та неробочі дні, встановлений чинним законодавством.
8. ПОРЯДОК ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКА
8.1. У разі недостатньої кваліфікації або рівня підготовки для виконання всіх покладених на нього трудових обов'язків ПРАЦІВНИК зобов'язаний пройти відповідні курси підвищення кваліфікації, перепідготовку або інші види професійного навчання для придбання необхідних для виконання роботи навичок, знань і т. п. (далі — професійне навчання).
8.2. Сторони встановлюють наступний порядок професійного навчання ПРАЦІВНИКА: РОБОТОДАВЕЦЬ за погодженням з ПРАЦІВНИКОМ визначає перелік необхідних для виконання роботи навичок, знань і т. д., якими повинен опанувати ПРАЦІВНИК, та перелік навчальних закладів, курсів, лекцій і т. д., що надають необхідні знання. Навчання ПРАЦІВНИКА може здійснюватись як з відривом від виконання ним трудових обов'язків, так і з продовженням виконання ним трудових обов'язків за спеціально встановленим графіком. Навчання ПРАЦІВНИКА може здійснюватись як за його власний рахунок, так і за рахунок РОБОТОДАВЦЯ.